Вулкан — Великий тлумачний словник сучасної української мови
ВУЛКАН, -а, ч. 1. У римській міфології - бог підземних надр, вогню і ковальського ремесла. 2. Конусоподібна гора з кратером на вершині, з якого час від часу вивергаються розплавлена лава, гарячі гази, уламки гірських порід тощо. Діючий вулкан. Згаслий вулкан. ** Грязьовий вулкан -порівняно невелика гора, яка вивергає не лаву, а грязь, воду, гази.