Вуса — Великий тлумачний словник сучасної української мови
ВУСА. ВУСИ, -ів, мн. (одн. вус, рідко ус, -а, ч.). 1. Волосся, яке росте над верхньою гсоою в чоловіків. 2. Волосся-щетинки по боках верхньої гсои в деяких тварин. // Тонкі відростки по боках рота деяких риб (напр. сома) і рака. ** Китовий вус - пругкі рогові пластинки на верхній щелепі кита. // Органи чуття деяких комах; антени. 3. Тоненькі пагони, стеблинки деяких рослин, які служать для їх розмноження або для прикріплення до чого-небудь. // Тонкий виріст на колосках злакових рослин; остюк. 4. тільки ми., заст. Зборки ззаду від талії вниз у верхньому одязі (кожушкові, свиті, корсетці).