Вязати — Великий тлумачний словник сучасної української мови
В’ЯЗАТИ, в’яжу, в’Яжеш* недок., перех. 1. у що, чим і без додатка. З'єднувати* скріплювати що-небудь, обвиваючи мотузкою і т. ін.; зв'язувати. // з ким - чим і без додатка, перен. Єднати* сполучати. // Прив'язувати до чого-небудь. // у що і без додатка. Поклавши що-небудь на хустку, скатертину і т. ін., з'єднувати їхні кінці у вузол; зав'язувати. 2. Обвивати мотузкою руки або ноги, позбавляючи кого-небудь свободи руху; зв'язувати. // перен. Позбавляти можливості вільно, самостійно діяти. 3. Плести що-небудь спицями, гачком і т. ін. 4. також без додатка, мед. Утворювати з білками тканин організму нерозчинні сполуки* припиняючи запальні процеси. 5. також без додатка, спец. Мати властивість склеювати, скріплювати тверді матеріали (про розчин вапна, цементу і т. ін.). 6. Скріплювати дерев'яні частини будівлі врсоуванням.