Вязь — Великий тлумачний словник сучасної української мови
В'ЯЗЬ1, -і, ж. 1. У будівництві - спосіб скріплювання дерев'яних частин будівлі врсоуванням. 2. бот. Те саме, що зйв'язь. 3. Вид старовинного декоративного письма, в якому окремі літери й слова зливаються в суцільний орнамент.
В'ЯЗЬ2, -я, ч. Прісноводна риба родини коропових.