Вязільник — Великий тлумачний словник сучасної української мови
В'ЯЗІЛЬНИК, -а. ч діал. В'язальник. В'ЯЗІЛЬНИЦЯ, -і. діал. В’язільник. В'ЯЗКА* -и, ж. 1. Зв'язані* скріплені мотузкою і т. ін. або нанизані на неї які-небудь однорідні предмети. 2. діал. Зав'язка. 3. мат. Сім'я ліній або поверхонь, яка лінійно залежить від двох параметрів. 4. муз. Горизонтальна риска (ребро), що зв'язує кілька восьмих нот.