Відання — Великий тлумачний словник сучасної української мови
ВІДАННЯ, -я, с. 1. заст. Знання, обізнаність. 2. тільки одн., книжн. Завідування, керування, розпорядження. 3. діал. Звістка, повідомлення.
ВІДАННЯ (УЇДАННЯ), -я, с. Дія за знач, в'ідати і уідати. в'тдати (уїдати), -аю, -аєш, недок., в’їсти (Уїсти), в’їм, в'їси, док., на кого - що і без додатка, розм. 1. Сваритися, нарікати на кого-, що-небудь. 2. Те саме, що гавкати 1.