ВІДБИВАТИСЯ, -Аюся, -Аєшся, недок., ВІДБИТИСЯ, відіб'юся, відіб'єшся; мин. ч. відбився, -билася, -билося; наказ, сп. відбийся; док. 1. Відламуватися, відпадати, відколюватися внаслідок ударів. 2. Захищаючись від когось, завдавати ударів. // перен. Виправдуючись, наводячи докази, захищатися від чиїхось закидів, обвинувачень. 3. Відходити, віддалятися від товариства, гурту, стада. // Відставати від тих, з ким разом ішов, біг, летів і т. ін. // Утрачати зв'язок з товариством. // Віддалятися, відходити від певного місця. Відбиватися від дому. ** відбиватися від рук -ставати неслухняним, переставати слухатися кого-небудь. 4. розм. Переставати займатися чим-небудь. // Відхилятися в розмові від певної теми, питання тощо. 5. на чому, у чому. Залишати свій слід. Відбитися в пам'яті. 6. фіз. Зустрівши перепону, повертатися в зворотному напрямку (про світло-, радіохвилі і т. ін.). // Віддзеркалюватися на гладенькій, блискучій поверхні. // Віддавати луною, відлунювати. 7. Вирізнятися на тлі чогось. 8. Проявлятися, виявлятися (про зовнішній вияв почуттів, стану і т. ін.). 9. Відображатися в чому-небудь. 10. Знаходити своє вираження в художніх образах, картинах тощо. //-. Впливати на кого-, що-небудь, позначатися на комусь або чомусь. 12. тільки иедок. Пас. до відбивати 1 — 4, 6, 7. 9, 10, 12 - 14.
Відбиватися в інших словниках
| Відбиватися — Фразеологічний словник української мови |