ВІДБИРАТИ, -Аю, -Аєш, недок., ВІДІБРАТИ, відберу, -бераш; мин. ч. відібрав, -брала, -брало; док., перех. 1. Віднімати, забирати щось насильно. // Позбавляти права володіти чим-небудь, мати що-небудь. // Брати в когось те, що належить віддачі. // Брати що-небудь назад, забирати своє. 2. перен. Позбавляти когось яких-небудь якостей, властивостей, почуттів і т. ін. 3. Змушувати витрачати час, енергію і т. ін. 4. Брати, виокремлюючи із загальної маси за певною ознакою. 5. розм., заст. Одержувати, отримувати щось від кого-небудь.
Відбирати в інших словниках
| Відбирати — Тлумачний словник української мови |