ВІДБІГАТИ, ОДБІГАТИ, -аю, -аєш, док. Закінчити бігати, бути вже не в змозі бігати. відбігати, одбігати, -Аю, -Аєш, недок., відбігти, ОДБІГГИ, -іжу, -іжиш; мин. ч. відбіг, -ла, -ло; док. 1. неперех. Бігом віддалятися від кого-, чого-небудь. 2. неперех., перен. Швидко віддалятися, відкочуватися. 3. неперех., перен. Тягнутися, простягатися воік від чого-небудь головного (про шлях, річку тощо). 4. неперех., перен., рідко. Відходити, ухилятися від теми розмови. 5. перех., перев. кого, заст. Залишати, покидати кого-, що-небудь. 6. тільки док., веперех., від чого і заст. чого, перен. Припинити заняття чимось.
Відбігати в інших словниках
| Відбігати — Фразеологічний словник української мови |