ВІДВЕРТАТИ, -Аю, -Аєш, недок., ВІДВЕРНУТИ, -ерну, -Арнеш, док., перех. 1. Повертати, відводити що-небудь соік від кого-, чого-небудь. // Спрямовувати в інший бік. Відвертати носа. 2. розм. Відвалювати або зсувати що-небудь соік. // Відрізуючи, відкидати воік (скибу під час оранки тощо). 3. Відгинати край або кінець чого-небудь; відгортати. 4. перен. Запобігати чомусь, усувати (біду, небезпеку і т. ін.). // розм., заст. Чаклуванням усувати (хворобу, лихо тощо). 5. перен. Спрямовувати чиюсь діяльність, увагу тощо в інший бік від чого-небудь. // Викликати бажання, намір відмовитися від чогось, не робити чого-небудь. Відвертати увагу. 6. перен. Відштовхувати від себе своєю поведінкою, виглядом і т. ін. // Викликати негативні почуття до кого-небудь. ” Відвернути сарце від кого - перестати любити кого-небудь. 7. розм. Вираховувати, робити вираху-нок. 8. кому, діал. Повертати щось назад, не прийнявши. 9. рідко. Те саме, що відкручувати; відгвинчувати.
Відвертати в інших словниках
| Відвертати — Фразеологічний словник української мови |