ВІДВИКАТИ, -Єю, -аєш, иедок., ВІДВИКНУТИ, -ну, неш, док., від чого і з інфін. Утрачати звичку робити що-небудь, бувати де-небудь і т. ін.; відучуватися. // від кого. Ставати далеким, чужим, забувати кого-небудь.
Відвикати в інших словниках
| Відвикати — Тлумачний словник української мови |