Віддих — Великий тлумачний словник сучасної української мови
ВІДДИХ, -у, ч. 1. Вбирання й випускання повітря організмом за допомогою органів дихання; дихання. // Повітря, що видихується з легень. 2. рідко. Те саме, що подих. 3. чого, рідко. Те саме, що зітхання. 4. діал. Перепочинок.