Відділяти — Великий тлумачний словник сучасної української мови
ВІДДІЛЯТИ, -Аю, -Аєш / ВІДДІЛЮВАТИ, -ЮЮ, -ЮЄШ, недок., ВІДДІЛИТИ, -ілю, -ілиш, док., перех. 1. Розділяючи, відгороджувати від чого-небудь. // Розділяти, відмежовувати собою; бути межею, перепоною між чим-, ким-небудь. // Розділяти, відмежовувати (про певний відтинок часу, період). 2. Брати яку-небудь частину від цілого. // Своєю поведінкою відстороняти себе від когось; відчужувати. 3. від чого, перен. Позбавляти зв'язку з чимсь; відривати. 4. Виділяти кому-небудь якусь частину із спільного майна для окремого господарювання.