ВІДПУСКАТИ, -Аю, -Аєш, недок., ВІДПУСТИТИ, -УЩУ, -устиш, док., перех. 1. Дозволяти кому-небудь піти, залишити когось або щось. 2. Давати комусь волю, звільняти з-під варти. // іст. Звільняти від кріпацтва. 3. Переставати тримати, стискати що-небудь; випускати з рук. 4. Робити щось менш натягнутим, прикрученим; послаблювати. 5. перев. безос., перен., розм. Слабнути, зменшуватися (про біль, хворобу). // Зм актуватися, тепліти (про погоду). 6. Видавати, продавати що-небудь. // Виділяти певну суму грошей на якісь потреби; асигнувати. 7. Відрощувати бороду, вуса тощо. 8. тільки док., розм. Сказати що-небудь дотепне або недоречне. 9. церк. Прощати (гріхи). 10. мет. Обробляти сталь або вироби з неї термічним способом для зменшення їхньої крихкості.
Відпускати в інших словниках
| Відпускати — Фразеологічний словник української мови |