Відриватися — Великий тлумачний словник сучасної української мови
ВІДРИВАТИСЯ*, -Аюся, -Аєшся, недок., ВІДІРВАТИСЯ, -ірвуся, -ірвашся, док. 1. Відділятися, відокремлюватися від цілого внаслідок поштовху або під дією власної ваги. 2. перен. Відходити, віддалятися від кого-, чого-небудь. // Стрімко підніматися з землі. // Залишати когось далеко позаду або збоку; віддалятися. 3. перев. у сполуч. зі сл. очі, погляд, перен. Переставати дивитися на кого-, що-небудь. 4. перен. Переставати щось робити, чимось займатися. 5. перен. Поривати зв'язки з ким-, чим-небудь; ставати далеким, відчужуватися. // Втрачати зв'язок із чим-небудь. 6. тільки иедок. Пас. до відривати*.
ВІДРИВАТИСЯ2, -Аюся, -Аєшся, недок., ВІДРИТИСЯ, -йюся, -йєшся, док. Риючи, відкопуватися.