Відчиняти — Великий тлумачний словник сучасної української мови
ВІДЧИНЯТИ, -Аю, -Аєш, недок., ВІДЧИНИТИ, -ини, -йниш, док., перех. 1. Відводити, відхиляти воік стулки дверей, вікон тощо, роблячи вільним вхід, доступ до чогось або вихід назовні. // Робити вільним вхід, доступ до чого-небудь або вихід назовні. // Піднімати вгору віко скрині, корости тощо, роблячи вільним доступ усередину. 2. рідко. Те саме, що відмикати 1.