ВІДЧУЖУВАТИ, -ую, -уєш, недок., ВІДЧУЖИТИ, -ужу, чужиш, док., перех. 1. Викликати припинення близьких стосунків із ким-небудь; робити когось чужим, далеким кому-, чому-небудь. 2. юр. Спираючись на певний закон, відбирати в кого-небудь майно на користь держави, організації чи окремої особи.
Відчужувати в інших словниках
| Відчужувати — Тлумачний словник української мови |