Війна — Великий тлумачний словник сучасної української мови
ВІЙНА, -й, ж. 1. Організована збрнина боротьба між державами, суспільними класами тощо. ** Громадянська віина - організована збрнина боротьба за державну владу між конфронтуючими класами та соціальними групами всередині країни. Повітряна війна: у міжнародному праві -ведення воюючими сторонами воєнних дій у повітряному просторі. світова війна - глобальне протиборство коаліцій держав із застосуванням засобів збрниного насильства, що охоплює велику частину країн світу. Ядерна війна - війна, в якій основним засобом ураження є ядерна зброя. 2. пе рея. Стан ворожнечі між ким-небудь; суперечка, сварка з кимсь; боротьба. ** війна цін - повторюване довготривале зниження підприємствами, фірмами цін на свою продукцію. війнонька, -и, ж., нар.-поет. Пестл. до війна.