ВІНЧАТИ, -аю, -аєш, недок., перех. 1. поет. Прикрашати що-небудь вінком і т. ін. 2. Відзначати когось лавровим вінком, нагородою і т. ін. за певні досягнення, перемогу. 3. перен. Завершувати, закінчувати що-небудь. 4. Виконувати шлюбний церковний обряд. 5. заст. Класти на голову вінець на знак надання високої влади (царської, королівської тощо).
Вінчати в інших словниках
| Вінчати — Тлумачний словник української мови |
| Вінчати — Фразеологічний словник української мови |