Вістря — Великий тлумачний словник сучасної української мови
ВІСТРЯ, -я, с. 1. Тонкий, загострений або звужений кінець якогось предмета. 2. Гострий, різальний бік якого-небудь знаряддя; лезо. 3. перен. Найістотніша частина чогось, спрямована на боротьбу проти чогось. ** на вістрі ножа (бути, знаходитися і т. ін.) - у ризикованому положенні, наражаючись на небезпеку.