Вісь — Великий тлумачний словник сучасної української мови
ВІСЬ, бсі, ж. 1. Дерев'яний або металевий стрижень, на кінці якого насаджують колеса. // Стрижень, навколо якого обертаються певні механізми, частини машини тощо. 2. спец. Уявна пряма лінія, що проходить через середину якого-небудь тіла чи простору. 3. перен. Суть чого-небудь, те основне, навколо чого щось відбувається. 4. перен. Військово-політичний союз, що укладається державами з агресивною метою.