Вітрило — Великий тлумачний словник сучасної української мови
ВІТРИЛО, -а, с. 1. Прикріплений до щогли або реї великий шматок полотна певної форми (трикутний, прямокутний), за допомогою якого вітер рухає судно. 2. Народнопоетична форма звертання до вітру.