ВІХА, -й, ж. Отрсина рослина родини зонтичних, що росте на болотах.
ВІХА, -и, ж. 1. Тичина, жердина, гілка (часто з віхтем на кінці), якою вказують дорогу, позначають межі ділянки тощо. 2. перен. Те, що становить етап у розвитку кого-, чого-небудь.
Віха в інших словниках
| Віха — Словник чужомовних слів і термінів |
| Віха — Тлумачний словник української мови |