Вічко — Великий тлумачний словник сучасної української мови
ВІЧКО', -а, с. 1. Зменш.-пестл. до бко. 2. Невеличке віконце в чому-небудь для спостереження; глипка, візитерка. 3. Кільце плетива в сітці, у в'язанні і т. ін. 4. Отвір для бджіл у вулику. // Взагалі невеличкий отвір у чому-небудь. 5. Значок на картах, доміно тощо, який визначає їх вартість у грі. 6. Брунька, яку зрізують для щеплення. // Невеличке заглиблення з брунькою на поверхні бульби картоплі.
ВІЧКО2, -а, с. Зменш, до віко.