ГАБАРИТ, -у, ч. 1. спец. Граничний зовнішній обрис якого-небудь предмета (машини, споруди і т. ін.). // Розмір чого-небудь. ** Габарит набли-ження будівель - граничний поперечний контур, всередину якого не повинні заходити ніякі частини споруд та пристроїв. Габарит навантаження -граничний поперечний контур, в якому, не виходячи назовні, має розміщуватися вантаж на відкритому рухомому складі. 2. перев. мв., перев., іров. Про комплекцію людини. 3. мв. Граничні розміри предметів, транспортних засобів тощо. 4. мв. Те саме, що габаритні вогні.
Габарит в інших словниках
| Габарит — Тлумачний словник української мови |