ГАГАУЗИ, -ів, мн. (оди. гагауз, -а, ч.; гагаузка, -и, ж.). Народність, що невеликими групами живе в Україні, Молдові, на Північному Кавказі та в Казахстані й розмовляє мовою, яка належить до тюркської сім ї мов. гагаузький, -а, -е. Прикм. до гагаузи.
