ГАДЮКА, -и, ж. 1. Отрсина змія з плескатою головою у вигляді трикутника. // у знач, присл. гадюкою. Як гадюка; утворюючи зигзаги, кільця. 2. перен., зневажл. Про злу, підступну людину. // Уживається як лайливе слово.
Гадюка в інших словниках
| Гадюка — Тлумачний словник української мови |
| Гадюка — Фразеологічний словник української мови |