ГАЗ*, -у, ч. 1. Речовина, здатна поширюватися в усьому доступному для неї просторі, рівномірно заповнюючи його. // Отрсина речовина з такими властивостями. //- Загальна назва газуватих або паруватих речовин, що використовуються для опалення, освітлення та як рушійна сила. ** Вибухонебезпечний газ - газ, що вибухає від іскри, а також у разі підвищення температури. Відпра-цьбвані визи - гази, що випускаються з двигуна шсля виконання ними корисної роботи. Дйхаль* ний газ — повітря або газоповітряна суміш, що циркулюють у системі дихального апарата та в з'єднаних з нею органах дихання людини. Зріджений газ - газ, який за температури зовнішнього середовища нижче 20 "С або тиску вище 100 кпа чи за сумісної дії обох цих умов перетворюється в рідину. ін4ртні гази - благородні гази, а також гази, які не взаємодіють із компонентами даної системи за даних умов. комунально-побу-товий газ - газ, призначений як паливо для потреб населення та промислових підприємств. натискати на газ - посиленням подачі пального збільшувати швидкість руху машини, зрушувати машину з місця. Природний газ - суміш газоподібних вуглеводнів, що створюється в земній корі та широко використовується як високоекономічне паливо. скраплений газ - те саме, що зріджений газ. 2. тільки мн. Газуваті виділення шлунка і кишок. 3. фіз. Третій агрегатний стан речовини.
ГАЗ2, -у, ч. Дуже тонка прозора шовкова тканина.
ГАЗ', -у, ч., розм. Педаль керування подачею пального у двигуні внутрішнього згоряння в автомобілі; акселератор.