ГАЙ2, ГАЙ-ГАЙ, виг. 1. Уживається для вираження жалю, співчуття, заклопотаності і т. ін. 2. нар.-поет. Уживається на початку речення як заспів у піснях.
ГАЙ', виг., у знач, присудк. сл., діал. Гайда.
ГАЙ1, гаю, ч., мисл. Назва поширеного в плавнях Дону, Терека та ін. полювання на кабанів із загоничами або собаками.