ГАЙДА', виг., у знач, присудк. сл., розм. Уживається як заклик, спонукання іти куди-небудь: ідіть, ходім. // Уживається для означення швидкого руху. ” Гайда звідси - геть звідси.
ГАЙДА2, -и, ж. Земельний наділ общинників у ранньосередньовічній Англії; пізніше - одиниця земельної площі (приблизно 120 акрів).
ГАЙДА2, -и, ж. Болгарський, сероський, польський музичний інструмент типу волинки.
ГАЙДА, -и, ж., зах. 1. Вівчарська сопілка. 2. Волинка, коза.
Гайда в інших словниках
| Гайда — Тлумачний словник української мови |