Гарантія — Великий тлумачний словник сучасної української мови
ГАРАНТІЯ, -ї, ж. Порука в чомусь, забезпечення чого-небудь. // Передбачене законом чи певною угодою зобов'язання, за яким юридична чи фізична особа відповідає перед кредиторами у разі невиконання боржником своїх зобов'язань. Ц чого. Умови, що забезпечують успіх чого-небудь. ** Банківська гарантія - поручительство банку-гаранта за свого клієнта в тому, що він зобов'язується здійснити платежі, не сплачені клієнтом у належний термін. Соціальні гарантії -матеріальні та юридичні способи забезпечення реалізації соціально-економічних прав членів суспільства. Юридичні гарантії - законодавчо закріплені засоби охорони прав і свобод громадян, способи їх реалізації, а також засоби охорони правопорядку, інтересів суспільства і держави.