ГАРМОНІЯ1, -ї, ж. 1. муз. Закономірне поєднання тонів у одночасному звучанні; співзвуччя. // Частина теорії музики, вчення про правильну побудову співзвуччя в композиції. 2. Злагоджене звучання, приємне для слуху; милозвучність. 3. Поєднання, злагодженість, взаємна відповідність якостей (предметів, явищ, частин цілого).
ГАРМОНІЯ2, -ї, ж. Пневматичний музичний інструмент (ручний, гсоний) з металевими язичками, що приводяться в рух струменем повітря.
Гармонія в інших словниках
| Гармонія — Словник чужомовних слів і термінів |
| Гармонія — Тлумачний словник української мови |