ГАРНИЙ, -а, -е, вищ. ст. кращий і ліпший, рідко гарніший, -а, -е. 1. Приємний зовнішнім виглядом; який відзначається гармонією барв, ліній і т. ін. // Який має привабливу зовнішність, привабливі риси обличчя. // Приємний для слуху; милозвучний. // Блискучий, ефектний. 2. Який має позитивні якості або властивості, цілком відповідає вимогам, заслуговує схвалення. // Який сприяє успіхові, пов'язаний з ним; вдалий. // Про погоду, клімат і т. ін. // Про душевний стан. 3. у звач., ім. гарне, -ного, с. Те, що має
Гарний в інших словниках
| Гарний — Тлумачний словник української мови |