ГАРНІСАЖ, -у, ч. Твердий вогнетривкий шар матеріалів, що утворюється в процесі плавки на внутрішній поверхні стінок металургійних агрегатів. Запобігає зношуванню стінок. гарнісажний, -а, -є. Прикм. до гарнісаж. ГАРНІСІНЬКИЙ, ГАРНЮСІНЬКИЙ, -а, -е, розм. Дуже гарний (у 1 знач.). гарнісінько, ГАРНЮСІНЬКО, розм. Присл. до гарнісінький, гарнкзсінький.
