Гиря — Великий тлумачний словник сучасної української мови
ГИРЯ, -і, ж. 1. Металевий предмет певної ваги, який править за міру під час зважування. // Предмет великої ваги для гімнастичних вправ у важкій атлетиці. 2. Висячий важок, що приводить у рух механізм або врівноважує що-небудь. 3. перев., діал., звеважл. Брита голова і голова взагалі. // Вбога, нужденна людина.