ГИЧКА, -и, ж. 1. Стебло та листя перев. коренеплодів та бульбоплодів; бадилля, ботвина. 2. перев., розм. Верхня частина зав'язаного мішка, вузла. 3. діал Грива. 4. діал. Росток, паросток на коренеплодах.
Гичка в інших словниках
| Гичка — Тлумачний словник української мови |
| Гичка — Російсько-український академічний словник (А–П) |