ГЛУШНИК, -і, ч., тех. 1. Канальний щжстрій для зменшення повітряного шуму. ** Абсороційний глушник - глушник, у якому зниження шуму відбувається за рахунок перетворення звукової енергії у теплову. Реактивний глушник - глушник, в якому зниження шуму відбувається за рахунок втрат звукової енергії на перепадах перерізів каналу та в камерах-резонаторах. 2. Те саме, що глушитель 1.
Глушник в інших словниках
| Глушник — Російсько-український академічний словник (А–П) |