ГЛЯНЕЦЬ, -нцю, ГЛЯНС, ГЛЯНЦ, -у, ч. 1. Блиск вилощеної, начищеної, відполірованої або покритої лаком поверхні. 2. перен. Про блискучий зовнішній вигляд і манери людини.
Глянець в інших словниках
| Глянець — Словник чужомовних слів і термінів |
| Глянець — Тлумачний словник української мови |