Гліцерин — Великий тлумачний словник сучасної української мови
ГЛІЦЕРИН, -у, ч. Густа, в'язка, солодка рідина, розчинна у воді. Застосовують у медицині, косметиці, у виробництві лікерів, нітрогліцерину тощо. гліцериновий, -а, -е. Прикм. до гліцерин.