Гніт — Великий тлумачний словник сучасної української мови
ГНІТ, ч. 1. род. -а. Важкий предмет, що кладеться на що-небудь для постійного тиснення. //- род. -у. Тиск, тиснення чого-небудь. 2. род. -у, перев. Те, що морально пригнічує, мучить; тягар. 3. род. -у. Насильний вплив на кого-небудь; утиск, пригноблення.
ҐНІТ, ґноті, ч. 1. Стрічка або шнур, що використовується для горіння у деяких освітлювальних та нагрівальних приладах (гасових лампах, керогазах, свічках та ін.), для змащування чого-небудь і т. ін. // Горючий шнур для запалювання чого-небудь, проведення вибухів, а також для передачі вогню на відстань. 2. Бікфордів шнур (див. шнур 3). ґнбтик, -а, ч. Зменш, до ґніт.