ГОЛГБФА, -и, яг. Місце страти, мук (від назви гори Голгофи в Єрусалимі, де відбулася страта Ісуса Христа). голдівник, -а, ч. Те саме, що васал. ГОЛДІВНИЦТВО, -а, с. Васальство. голдбвники, -ів, мв. Те саме, що характерники. ГОЛДУВАТИ, -ую, -уєш, недок., іст. 1. Платити данину, бути у денній залежності. 2. Бути голдо-вником.
Голгофа в інших словниках
| Голгофа — Тлумачний словник української мови |
| Голгофа — Російсько-український академічний словник (А–П) |