ГОЛИЙ, -а, -е. 1. Який не має на собі одягу, без одягу; оголений (про людину). // у знач, ім. волий, -лого, ч. Тни, хто не має на собі одягу. // перен. Який не має засобів до існування; бідний. // у знач. ім. волий, -лого, ч. Бідна або погано одягнена людина. 2. Нічим не покритий (про предмети). Голі стіни. 3. Який не має волосся, шерсті, листя і т. ін. // Який не має рослин, не вкритий рослинами. 4. розм. Без нічого іншого; самий. // Без пояснень і підтверджень. // Неприхований, відвертий.
Голий в інших словниках
| Голий — Тлумачний словник української мови |
| Голий — Фразеологічний словник української мови |