ГОЛКА, -и, ж. 1. Тонкий металевий стрижень з гострим кінцем і вушком, у яке всилюється нитка для шиття. 2. Загострений на кінці металевий стрижень різного спеціального призначення. 3. Лист хвниних дерев, колючка або гострий росток інших рослин. 4. перев. мн. Тверді колючки на тілі деяких тварин. 5. Тонкий загострений кристал чого-небудь. // Взагалі гострий кінець чогось. ** Гблка-риба - морська риба з довгою мордою та видовженим тілом, вкритим панциром із костяних щитків.
Голка в інших словниках
| Голка — Тлумачний словник української мови |
| Голка — Фразеологічний словник української мови |