ГОМЕОСТАЗ, -у, у. Відносна сталість фізико-хіміч-них та біологічних властивостей внутрішнього середовища організму людини й тварин (сталість складу крові, температури тіла). // Процес, що регулює або підтримує систему в стійкому стані відносно змінного навколишнього середовища, в якому ця система функціонує. ** Генетичний гомеостаз - здатність популяції підтримувати динамічну рівновагу генетичного складу.
Гомеостаз в інших словниках
| Гомеостаз — Тлумачний словник української мови |