Гондола — Великий тлумачний словник сучасної української мови
ГОНДОЛА, -и, ж. 1. Довгий одновесловий плоскодонний венеціанський човен із каютою або без неї. 2. Залізничний вагон-самоскид із поворотними люками ва дні. 3. Кошик, якого підвішують до аеростата. 4. Герметична кабіна стратостата. ГОНДОЛЬЄР, -а, ч. Весляр на гондолі (у 1 знач.). ГОНДОЛЬЄРА, -и, ж. Пісня венеціанського човняра. ГОНЕЦЬ, гінці, ч. 1. Особа, яку посилають з терміновим дорученням, повідомленням; посланець. 2. мисл. Назва доброго гончака.