Гонт — Великий тлумачний словник сучасної української мови
ГОНТ, -у, ч. Тонко витесані дерев’яні дощечки, якими настилають дах, подібно до черепиці, переважно в лісових регіонах та Карпатах.
ҐОНТ, -у, ч., ҐОНТА, -и, ж. Покрівельний матері-ал у вигляді тонких дощечок.