Гончарювати — Великий тлумачний словник сучасної української мови

ГОНЧАРЮВАТИ, -юю, -юєш, недок. Займатися гончарством. гончатник, -а, ч. Мисливець, який має гончаків і полює з ними. гончий, -а, -є. 1. мисл. Який швидко бігає, привчений гнати звіра (про породу собак). // у знач, ім. вончий, -чого, ч.; вонча, -чої, ж. Собака цієї

Алфавітний покажчик

А 5203 Б 6596 В 11964 Г 6115 Д 6970 Е 2436 Є 189 Ж 1005 З 11179 И 26 І 1857 Ї 46 Й 180 К 9147 Л 3574 М 6733 Н 10433 О 8300 П 31890 Р 8150 С 13990 Т 6563 У 3853 Ф 3060 Х 2457 Ц 1461 Ч 1940 Ш 2754 Щ 463 Ю 155 Я 544