Горляк — Великий тлумачний словник сучасної української мови
ГОРЛЯК, -А, ч., орн., зах. Зобастий голсо. ГОРЛЯНИЙ, -а, -е, діал. Горловий (у 1 знач.). ГОРЛЯНКА, -и, ж., розм. Те саме, що ворло 1. ГОРМЕТОНІЯ, -ї, ж. Своєрідні короткі напади сильного тонічного спазму м'язів у початковій стадії розвитку парезів і паралічів кінцівок.