Горючий — Великий тлумачний словник сучасної української мови
ГОРЮЧИЙ, -а, -е. Здатний горіти. ** горючі речо-вини - речовини та матеріали, які здатні самозайматися під час впливу джерела запалювання та самостійно горіти після його віддалення. горючі сльбзи - гіркі сльози.