ГОРІТИ, -рю, -риш, иедок. 1. Піддаватися дії вогню, знищуватися вогнем, гинути у вогні. 2. Давати або випромінювати світло; світитися. 3. переи. Бути в жару, відчувати жар (перев. від хвороби). 4. перен. Червоніти від припливу крові; ставати гарячим. 5. звичайно чим, перен. Прниматися сильним почуттям, пристрасно захоплюватися якоюсь справою, віддаватися чому-небудь. // Виражати сильне почуття, захоплення чимось, напруження думки. 6. Сяяти яскравим блиском або вирізнятися яскравими фароами, кольорами. // Блищати (про очі, які виражають сильне почуття, захоплення чимось, напружену думку). 7. Пересихати на стеблі. 8. Псуватися, нагріваючись від злежування за доступу кисню; пріти, гнити. 9. на кому, розм. Швидко зношуватися, рватися. 10. перен., розм. Зазнавати невдачі в якій-небудь справі. // Не виконуватися, не здійснюватися. // фам. Бути виявленим, викритим у чому-небудь. // Бути під загрозою зриву, провалюватися (звичайно внаслідок недогляду строку). ГОРІХ, -а, ч. 1. Плодове дерево родини горіхових, найпоширенішим видом якого є волоський горіх. // Тверда красива деревина з нього. 2. Плід цього дерева або ліщини з їстівним ядром і досить міцною шкаралупою. // Деякі інші плоди з твердою шкаралупою. 3. рідко. Те саме, що ліщина.
Горіти в інших словниках
| Горіти — Тлумачний словник української мови |
| Горіти — Фразеологічний словник української мови |